Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтривожений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розбурханий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбурхати. 2) у знач. прикм.Який втратив спокій; збуджений, розтривожений. 3) у знач. прикм. Який розбурхався, став бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.). || Який став діючим (про вулкан). 4) у знач … Український тлумачний словник
розтривоженість — ності, ж. Стан за знач. розтривожений … Український тлумачний словник
занепокоєний — (який перебуває у стані душевного неспокою), неспокійний, схвильований, стурбований, знервований, нервовий, стривожений, розтривожений, розбурканий, розтурбований; роз ятрений (перев. зі сл. душа , серце й под.) Пор. збуджений … Словник синонімів української мови
